ДПС виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон за участі понад 2-х тисяч ризикових компаній
Державна податкова служба України виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання. Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі субʼєктів господарювання. Про це повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.
Такі дані ДПС отримала, проаналізувавши інформацію від Нацбанку за 2024 – І квартал 2026 року щодо порушення граничних строків розрахунків.
Переважна кількість операцій – вивезення товарів. Це 1243 компанії, які провели експорт на понад 176 млрд грн, 555 компаній – імпорт товарів на понад 18 млрд грн.
Більшість компаній-порушників зосереджені у 7 регіонах України: Одещина, Київ, Дніпропетровщина, Львівщина, Харківщина, Київщина, Запорізька область. Загалом на ці регіони припадає 73 % усіх порушників і 78 % загального обсягу таких операцій.
«Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1 643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тис. інших компаній. Приклад, який навряд чи можливий для реального бізнесу. Ми встановили 7 фізосіб, кожен з яких одночасно є керівником або засновником більш ніж 500 компаній. Загалом під їхнім контролем понад 7 тисяч суб’єктів господарювання», – сказала вона.
Серед керівників компаній, які у розшуку, десятки осіб очолюють одразу кілька, а подекуди й десятки таких підприємств. Наприклад: 13 осіб – десять і більше таких компаній, 245 осіб – дві і більше компанії-порушники.
Подібна концентрація управлінських функцій нетипова для реального бізнесу і вказує на ознаки організованого використання таких осіб як номінальних керівників.
Крім цього, багато компаній-порушників користувалися одними й тими самими ІР-адресами, подають звітність з однакових комп’ютерних мереж, зареєстровані за одними адресами. Наприклад, у Києві за однією з адрес зареєстровано 20 таких компаній, у Львові – за окремими адресами по 10 і 13 компаній. І більшість з них з мільярдними операціями.
«Виявлення такої схеми зайняло чимало часу. Адже їх учасники дедалі винахідливіші у способах маскування правопорушень. Щоб встановити ризиковість проведених операцій, ми проаналізували масиви даних із застосуванням ризик-орієнтованих підходів. ДПС застосовує всі наявні інструменти для протидії таким суб'єктам господарювання. На підставі повідомлень Національного банку податкові органи проводять контрольно-перевірочну роботу у встановленому законом порядку – за її результатами у сфері ЗЕД нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства», – додала Леся Карнаух.
Подальше встановлення всіх обставин, кола причетних осіб та надання правової оцінки їх діям належить до компетенції правоохоронних органів. Всі зібрані матеріали ДПС передала до Офісу Генерального прокурора для подальшого опрацювання та прийняття рішень відповідно до законодавства.
Зокрема, щодо 557 суб’єктів господарювання ДПС вже підготувала аналітичні висновки, які вказують на порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Національна стратегія доходів: основні аспекти
Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Національна стратегія доходів – це дорожня карта реформування податкової системи та удосконалення процедур податкового адміністрування, необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.
Національна стратегія доходів визначає план зміцнення фінансової системи держави та удосконалення процедур податкового адміністрування, а також передбачає такі стратегічні цілі:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Податкова знижка: які заклади відносяться до закладів освіти?
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.
Відповідно до ст. 22 Закону Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (далі – Закон № 2145) юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.
Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.
Разом з тим, відповідно до Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання до вітчизняних закладів відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.
Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти визначено спеціальними законами.
Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)
Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що в Державній податковій службі України триває реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
Система управління податковими ризиками – це комплекс заходів, спрямованих на виявлення, оцінку, аналіз та мінімізацію ризиків недотримання платниками податків вимог податкового законодавства.
Основна мета системи управління податковими ризиками це:
проведення роз’яснювальної роботи для запобігання виникнення податкових порушень;
підвищення рівня добровільної сплати податків;
оптимізація контрольно-перевірочної роботи та спрямування ресурсів на виявлення найбільш ризикових платників.
зменшення адміністративного тиску на сумлінний бізнес.
Експериментальний проєкт ДПС щодо комплаєнс-ризиків - це шлях до формування сучасної моделі податкового адміністрування, яка ґрунтується на довірі, прозорості та партнерстві з бізнесом.
