Що включає Національний скринінг здоров’я 40+?
Скринінг здоров’я 40+ включає доказовий перелік медичних інтервенцій: анкетування та оцінку індивідуальних ризиків (зокрема серцево-судинних захворювань, ризику цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я), фізикальне обстеження та лабораторні дослідження, що показують роботу серця, судин і нирок. Усе це можна пройти безоплатно, за один візит і в зручному місці, а після отримання результатів лікар надасть рекомендації щодо подальших дій.
Після проходження скринінгу людина отримає індивідуальні рекомендації щодо способу життя та стану здоров’я. Лікар також у разі потреби може одразу призначити певні ліки. Держава з року в рік розширює перелік препаратів, що можна отримати безоплатно або з частковою доплатою у межах програми реімбурсації «Доступні ліки» — нині їх вже понад 700.
Зокрема, йдеться про підтримку людей із серцево-судинними захворюваннями та цукровим діабетом завдяки програмі «Доступні ліки». Лише в 2024 році на інсуліни було відшкодовано понад 2,65 млрд грн, на тест-смужки — 29,9 млн грн, а на препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та інших хронічних станів — понад 2,48 млрд грн. У 2025 році ця підтримка зросла: уже компенсовано 2,78 млрд грн за інсуліни, 58,8 млн грн — за тест-смужки та 2,53 млрд грн — за препарати для лікування серцево-судинних захворювань, цереброваскулярних хвороб і діабету 2 типу.
#Скринінг40+
Міністерство охорони здоров’я України
Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб

ПІД ЧАС НАПАДУ НЕМОЖЛИВО «ПРОКОВТНУТИ ЯЗИК» — ТА ЩЕ 11 ФАКТІВ ПРО ЕПІЛЕПСІЮ
Епілепсія — четверта за поширеністю неврологічна хвороба у світі. За даними Електронної системи охорони здоров’я, в Україні у 2025 році зареєстровано понад 169 тис. пацієнтів з епілепсією.
До Міжнародного дня обізнаності про епілепсію, який відзначають щороку у другий понеділок лютого, ділимося важливими фактами про цю хворобу нервової системи.
1. Під час судомного нападу неможливо «проковтнути язик».
Фізично неможливо проковтнути язик під час епілептичного нападу. Це один із найпоширеніших міфів, який може призводити до небезпечних дій з боку свідків.
2. Під час судомного нападу не можна нічого вкладати в рот.
Ніколи не намагайтеся вкладати які-небудь предмети в рот людині, у якої стався напад. Це може призвести до:
- пошкодження зубів;
- травм ясен;
- перелому щелепи.
3. Не потрібно стримувати людину під час судомного нападу.
Не намагайтеся утримувати або фіксувати рухи людини. Більшість нападів тривають від кількох секунд до кількох хвилин і минають самостійно. Краще обережно поверніть людину на бік, щоб забезпечити вільне дихання, і підкладіть під голову щось м’яке, аби зменшити ризик травмування.
Читайте також: «Між зуби нічого не класти: перша допомога під час епілептичного нападу»
4. Епілепсія незаразна.
Епілепсія — це хвороба нервової системи. Вона не передається від людини до людини, як застуда чи COVID-19. Напади виникають через особливості роботи мозку, а не через контакт із людиною. Перебувати поряд із людиною з епілепсією безпечно не лише для вас, а й для неї, оскільки в разі судомного нападу ви зможете їй допомогти.
5. Епілепсія може виникнути в будь-кого.
Частота виникнення епілептичного нападу вперше в житті майже однакова серед дітей і серед людей віком понад 65 років. У старшому віці напади нерідко є наслідком інших проблем зі здоров’ям, зокрема інсульту або серцево-судинних хвороб.
Діагноз «епілепсія» лікар може поставити, якщо:
- у людини було два неспровоковані напади; або
- один неспровокований напад із високим ризиком повторення.
6. Люди з епілепсією можуть жити звичайним життям.
За належного лікування та підтримки більшість людей з епілепсією навчаються, працюють, створюють сім’ї, займаються хобі й ведуть активне повсякденне життя. У багатьох випадках напади добре контролюються, що дозволяє жити без істотних обмежень.
7. Люди з епілепсією можуть працювати на відповідальних і стресових посадах.
Люди, які живуть з епілепсією, можуть працювати в бізнесі, державному секторі, культурі, творчих і багатьох інших сферах. Якщо стрес впливає на частоту нападів, корисними можуть бути індивідуальні стратегії управління навантаженням і підтримка на робочому місці.
Існують окремі види робіт, якими з міркувань безпеки чи через відсутність належних умов не можуть займатися люди з епілепсією. Проте сама наявність епілепсії не має автоматично обмежувати вибір професії чи рівень відповідальності.
8. Одне й те саме лікування підходить не всім.
Епілепсія — хронічна хвороба, яку багатьом людям вдається взяти під контроль. Проте універсального лікування, яке підходило б усім, не існує. На жаль, у частини людей напади залишаються складними для контролю.
9. Епілепсія — не рідкісна хвороба.
Приблизно в однієї з 26 людей протягом життя виникає епілепсія. В одних вона виникає сама по собі, а в інших може поєднуватися з такими станами, як:
- дитячий церебральний параліч;
- розлади аутистичного спектра;
- хвороба Альцгеймера;
- черепно-мозкові травми;
- інсульт.
10. Епілепсія може бути причиною передчасної смерті.
Хоча смерть при епілепсії трапляється нечасто, це серйозна хвороба. Найпоширенішою причиною смерті є раптова несподівана смерть при епілепсії (SUDEP). За оцінками фахівців, щороку від SUDEP помирає приблизно одна людина на тисячу людей з епілепсією.
Ще однією небезпекою є епілептичний статус — тривалий напад понад 5 хвилин або серія нападів без відновлення свідомості між ними. Близько 1,9% смертей серед людей з епілепсією пов’язані саме з цим станом.
11. Не всі напади супроводжуються судомами.
Епілептичні напади зазвичай не становлять загрози для життя, хоча можуть виглядати страшно.
Типи епілептичних нападів бувають різними, зокрема:
- судомні напади — з втратою свідомості та мимовільними рухами;
- абсанси — короткочасні «випадіння з реальності» або відключення свідомості без падіння;
- фокальні напади — характеризуються мимовільними рухами, яких людина не контролює, хоча й усвідомлює, що відбувається і може виглядати розгубленою.
12. Люди з епілепсією зазвичай не мають фізичних обмежень.
Якщо лікування підібране ефективно і напади контролюються, більшість людей з епілепсією можуть залишатися фізично активними та виконувати звичні повсякденні справи без обмежень. У міжнападний період вони зазвичай не відрізняються за рівнем фізичних можливостей від людей без епілепсії.
Джерело: Центр громадського здоров’я

