Герої не вмирають — вони йдуть у небо, щоб тримати над нами щит
Сьогодні Златопільська громада у глибокій скорботі схилила голови, проводжаючи в останню путь свого земляка, мужнього захисника України — Дмитра Сергійовича МАКСЮТУ.
Прощання з воїном розпочалося у Свято-Казанському храмі, де відбувся молебень за упокій душі загиблого. Згодом громада зібралася на цивільну панахиду, щоб віддати останню шану Герою.
Дмитро народився 12 вересня 1982 року. Випускник школи №5 та ПТУ №29, він із юності гартував характер у спорті, брав участь у будівництві стратегічних об’єктів, зокрема Хмельницької АЕС.
На війні Дмитро служив водієм-сапером інженерно-саперної роти (в/ч А5239). Його щоденна робота була пов’язана з надзвичайним ризиком, але він виконував свій обов’язок мужньо та чесно.
27 грудня 2025 року біля населеного пункту Рясне на Сумщині Дмитро отримав важке поранення під час бойових дій. На жаль, під час евакуації серце нашого захисника зупинилося.
Висловлюємо найщиріші співчуття батькам, рідним, друзям та побратимам Дмитра. Це непоправна втрата для кожного з нас.
Світла пам’ять воїну-саперу. Низький уклін Герою!
