27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту: пам'ятаємо, щоб не допустити знову
Щороку 27 січня світова спільнота схиляє голови в пам’ять про мільйони жертв однієї з найстрашніших трагедій в історії людства — Голокосту. Саме цього дня 1945 року було визволено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау.
Голокост — це мільйони зламаних доль, це біль цілих народів і незагоєна рана в серці людства. На українській землі символом цього жаху став Бабин Яр, але кожне місто та містечко має свої шрами — місця масових розстрілів, про які ми не маємо права забувати.
Сьогодні, коли на українську землю знову прийшло зло, яке намагається знищити наш народ за право бути українцями, цей день пам’яті звучить особливо пронизливо, адже ми знову усвідомлюємо справжню ціну свободи та надважливість єдності в боротьбі проти будь-яких проявів людиноненависницької ідеології. Ми як ніхто інший розуміємо ціну ненависті та диктатури.
Пам’ять про Голокост — це запобіжник проти байдужості. Це нагадування про те, що мовчання перед обличчям агресії може призвести до непоправних катастроф.
"Сьогодні ми згадуємо кожну людину, чиє життя було обірване ненавистю. Голокост став уроком для всього світу про те, до чого призводить тиранія та зневага до людської гідності.
На жаль, ми знову змушені боротися за право на життя та свободу. Але саме пам'ять про минуле робить нас сильнішими. Ми маємо виховувати нові покоління в дусі поваги та готовності захищати справедливість. Нехай пам’ять про невинно убієнних буде вічною, а наше прагнення до миру — незламним."
Міський голова Микола Бакшеєв
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих хвилиною мовчання та низько вклоняємося тим, хто ризикував життям, рятуючи інших — Праведникам народів світу.
Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо.
