Сигнали, що можуть свідчити про емоційні труднощі
Діти, як і дорослі, можуть мати труднощі з психічним здоров’ям. Особливо в умовах війни, коли постійні повітряні тривоги, стрес і невизначеність впливають на вразливу психіку дитини. Поведінкові зміни, емоційні зриви, проблеми зі сном — це сигнали, що дитина може потребувати підтримки.
Розпізнати ці ознаки не завжди просто. У ранньому віці діти ще не вміють чітко висловлювати свої емоції або пояснювати, чому поводяться певним чином. Батькам важливо бути уважними до змін у поведінці, настрої чи звичках дитини.
Сигнали, що можуть свідчити про емоційні труднощі:
- Постійна засмученість упродовж двох або більше тижнів.
- Уникання спілкування, ізоляція.
- Емоційна нестабільність, спалахи гніву, дратівливість.
- Різкі зміни у звичках — сні, харчуванні, поведінці.
- Часті скарги на головний біль чи біль у животі без медичних причин.
- Проблеми з концентрацією, погіршення успішності.
- Відмова від школи чи звичних занять.
- Неконтрольована або ризикована поведінка, яка може нашкодити дитині чи іншим
- Розмови про смерть або самогубство.
- Самоушкодження або згадки про нього.
Якщо ви помітили подібні ознаки — не відкладайте звернення до педіатра, сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я. Поговоріть з учителями, друзями, родичами або людьми, які доглядають за дитиною — їхні спостереження можуть допомогти фахівцеві краще зрозуміти ситуацію.
Особливості підліткового віку: чому важливо бути поруч
У підлітковому віці емоційні бурі — частина розвитку. Лімбічна система (відповідає за емоції) розвивається швидше, ніж префронтальна кора (логіка й самоконтроль), тому в цьому віці особливо висока схильність до ризикованої поведінки: експерименти з алкоголем і наркотиками, небезпечні «челенджі», пошук гострих відчуттів.
Що можуть зробити батьки:
- Будьте опорою. Підліткам потрібен дорослий, який залишається спокійним у складні моменти.
- Говоріть відверто. Без засудження чи моралі. Пояснюйте не лише що не можна, а чому саме.
- Пропонуйте альтернативи. Прагне адреналіну — запропонуйте спорт або волонтерство. Хоче самостійності — дайте вибір і відповідальність.
- Підтримуйте, не знецінюйте. Уникайте фраз на кшталт «не вигадуй». Краще: «Я бачу, що тобі важко. Хочеш поговорити?»
- Будьте присутні у цифровому житті. Обговорюйте контент, який переглядає дитина. Це турбота, а не контроль.
Рекомендуємо до читання:
«Народжені бути вільними. Чому підлітки ризикують та як захистити їх від небезпеки», Джесс П. Шаткін
Психічне здоров’я — не менш важливе за фізичне. Вчасна увага батьків може змінити життя дитини.
