Положення про організацію доступу до публічної інформації, розпорядниками якої є Златопільська міська рада Харківської області та її виконавчі органи
Додаток
до рішення виконавчого комітету
від 28 травня 2025 № 331
Положення
про організацію доступу до публічної інформації, розпорядниками якої
є Златопільська міська рада Харківської області та її виконавчі органи
1. Загальні положення
-
- Положення про організацію доступу до публічної інформації, розпорядниками якої є Златопільська міська рада Харківської області та її виконавчі органи (далі -Положення) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного громадянина на доступ до публічної інформації, що знаходиться у володінні Златопільської міської ради Харківської області та її виконавчих органів.
- Метою цього Положення є забезпечення прозорості та відкритості розпорядників інформації та створення механізмів реалізації права кожного громадянина на доступ до публічної інформації.
Правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації, здійснюється відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон), «Про інформацію», «Про захист персональних даних», цього Положення та інших нормативно – правових актів.
1.3. Дія цього Положення не поширюється на:
1.3.1. відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, у тому числі що регулюються законами України «Про статус народного депутата України», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про безоплатну правову допомогу» та іншими нормативно – правовими актами;
1.3.2. відносини у сфері звернень громадян, які визначені Законом України «Про звернення громадян», а також звернень юридичних осіб та громадських об’єднань без статусу юридичних осіб, що визначені Законом України «Про інформацію».
1.4. У випадку одержання запиту на інформацію, який подано згідно з даним Положенням, проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону України «Про звернення громадян», запитувачу відмовляється у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам нормативно – правових актів (п. 2 ч. 5 ст. 19, п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), а запит розглядається у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».
У такому разі розпорядник інформації протягом п’яти робочих днів з моменту отримання запиту повідомляє запитувача про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
1.5. Якщо запит на інформацію, який подано згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації», за своїм змістом поєднує предмет регулювання Законів України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації» - такий лист розглядається у відповідних частинах у строк та порядку, передбаченими відповідними Законами.
У такому випадку розпорядник інформації протягом п’яти робочих днів з моменту отримання запиту надає відповідь по суті запиту та одночасно повідомляє запитувача про розгляд решти питань як звернень громадян згідно з Законом України «Про звернення громадян».
1.6. Терміни, що вживаються у даному Положенні:
запит на інформацію - це прохання особи до Златопільської міської ради Харківської області та її виконавчих органів надати публічну інформацію, що знаходиться у їх володінні;
запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, громадські об’єднання без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень;
знеособлення персональних даних - вилучення розпорядником інформації відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу.
Знеособлення персональних даних відбувається, у тому числі шляхом вилучення з документа:
- прізвища, ім’я, по батькові фізичних осіб та заміни їх на символи «***»;
- адреси фізичних осіб і заміни її на символи «***»;
- реєстраційного номера облікової картки платника податків та заміни їх символи «***»;
інформація, що становить суспільний інтерес – інформація, що має хочу б одну із таких ознак:
- свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України;
- забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків;
- свідчить про можливість порушення прав людини і громадянина;
- свідчить про введення громадськості в оману;
- свідчить про шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо, приналежність до якої визначається з урахування пункту 5.3. розділу 5 Положення;
публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання міським головою, міською радою та її виконавчими органами своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться в їх володінні.
Не є публічною інформація, яка на день надходження запиту не відображена і не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і її відображення та документування не передбачено чинним законодавством;
ретушування інформації – спосіб вилучення з документу відомостей, доступ до яких обмежено відповідно до Закону;
розпорядники інформації – Златопільська міська рада Харківської області та її виконавчі органи, як суб’єкти владних повноважень, у розпорядженні яких знаходиться публічна інформація, визначена Законом та цим Положенням.
2. Порядок оприлюднення публічної інформації
2.1. Доступ до публічної інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- на офіційному веб-сайті Златопільської міської ради Харківської області;
- на інформаційних стендах;
- на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
- будь-яким іншим способом.
2) надання інформації за запитами на інформацію.
2.2. Розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати:
2.2.1. інформацію про організаційну структуру, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси Златопільської міської ради Харківської області та її виконавчих органів;
2.2.2. нормативні акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті Златопільською міською радою Харківської області та її виконавчими органами, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
2.2.3. перелік та умови отримання послуг, що надаються Златопільською міською радою Харківської області та її виконавчими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
2.2.4. порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
2.2.5. інформацію про систему обліку, види інформації, яка зберігається в Златопільській міській раді Харківської області та її виконавчих органах;
2.2.6. перелік даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
2.2.7. інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень Златопільської міської ради Харківської області та її виконавчих органах;
2.2.8. плани проведення та порядок денний відкритих засідань Златопільської міської ради Харківської області та її виконавчого комітету;
2.2.9. інформацію про розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки;
2.2.10. загальні правила роботи, правила внутрішнього трудового розпорядку виконавчих органів Златопільської міської ради Харківської області;
2.2.11. звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
2.2.12. інформацію про діяльність Златопільської міської ради Харківської області та її виконавчих органів, а саме про:
а) їх місцезнаходження, поштові адреси, номери засобів зв’язку та електронної пошти;
б) прізвища, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівництва міської ради, а також керівників виконавчих органів ради, основні функції виконавчих органів міської ради, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;
в) розклад роботи та графік прийому громадян керівництвом міської ради та керівниками виконавчих органів;
г) вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;
д) перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;
е) перелік і службові номери засобів зв’язку комунальних підприємств, установ, організацій та їх керівників;
є) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, їх дій чи бездіяльності;
ж) систему обліку, види інформації, якою володіє Златопільська міська рада Харківської області та її виконавчі органи;
2.2.13. іншу інформацію про діяльність Златопільської міської ради Харківської області та її виконавчих органів, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений Законом.
2.3. Забезпечення доступу запитувачів до публічної інформації та оприлюднення її, у тому числі на офіційному веб-сайті Златопільської міської ради Харківської області здійснюється виконавчими органами відповідно до розподілу повноважень.
2.4. Розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати та регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Златопільської міської Харківської області.
2.5. Публічна інформація оприлюднюється розпорядниками інформації у строки, передбачені чинними нормативними актами. Розпорядник інформації несе персональну відповідальність за відповідність електронної копії оригіналу документа.
3. Порядок подачі запитів на публічну інформацію
3.1. Надання публічної інформації здійснюється за запитами на інформацію. Запитувач має право звернутися із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
3.2. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.
Запит подається на вибір запитувача:
- в усній формі до розпорядників інформації;
- у письмовій формі за адресою: просп. Незалежності, 1, м. Златопіль, 64102, або на офіційну поштову адресу виконавчого органу міської ради – розпорядника інформації, зазначену на веб-сайті Златопільської міської ради Харківської області;
- електронною поштою на адресу: mail@zlatopil-rada.gov.ua або на офіційну електронну адресу виконавчого органу міської ради – розпорядника інформації, зазначену на веб-сайті Златопільської міської ради Харківської області;
- по телефону (факсу) за номером: (05748)35105 або за номером виконавчого органу міської ради – розпорядника інформації, зазначеним на офіційному веб-сайті Златопільської міської ради Харківської області;
- особисто за адресою: м. Златопіль, просп. Незалежності, 1, 2 поверх, каб.15, або до виконавчих органів Златопільської міської ради Харківської області – розпорядників інформації.
3.3. Письмовий запит подається в довільній формі та повинен містити:
1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
3.4. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію (додаток 1 до Положення), які можна отримати за адресою: м. Златопіль, просп. Незалежності, 1, 2 поверх, каб.15, або завантажити з офіційному веб-сайті Златопільської міської ради Харківської області.
3.5. У разі якщо з поважних причин (обмежені фізичні можливості тощо) особа не може оформити письмовий запит самостійно – це, зі слів запитувача, здійснює посадова особа загального відділу або посадова особа, відповідальна за організацію доступу до публічної інформації у відповідному виконавчому органі ради із зазначенням свого імені, прізвища, контактного телефону та надає копію запиту особі, яка його подала.
3.6. Усі запити на публічну інформацію, що надходять, реєструються та обліковуються в день їх надходження в загальному відділі.
Якщо запит подано безпосередньо до розпорядника інформації–юридичної особи – він реєструється та обліковується у відділі вказаного органу.
Запити, що надійшли після закінчення робочого часу, реєструються наступного робочого дня.
4. Розгляд запиту на інформацію та надання відповіді
4.1. Відповідь на запит на інформацію має бути надано не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня реєстрації запиту .
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних – строк його розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів, про що повідомляється запитувача в письмовій формі із зазначенням кінцевої дати надання відповіді не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
4.2. Інформація на запит надається безкоштовно.
У разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій чи друк документів, обсягом більше десяти сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання або друк після десятої сторінки у порядку та розмірах, визначених відповідним рішенням виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.
При наданні особі інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання чи друк не стягується. При цьому, особа у запиті повинна зазначити, що вважає, що інформація становить суспільний інтерес та обґрунтовано довести свою думку.
Розпорядник інформації, надаючи відповідь на запит, визначає чи дійсно запитувана інформація становить суспільний інтерес, у тому числі враховуючи критерії, зазначені у п.5.3. Положення, та, у випадку погодження з доводами запитувача, надає документи, що містять інформацію, безкоштовно.
Якщо після аналізу запиту розпорядник дійде висновку, що запитувана інформація не становить суспільного інтересу – про це повідомляється запитувача із зазначенням відповідних обґрунтувань.
4.3. У разі не зарахування протягом шести місяців на рахунок виконавчого комітету міської ради коштів за відшкодування вказаних витрат – запитувачу надається відмова в отриманні відповіді (документів) на запит на інформацію відповідно до підпункту п. 6.1. Положення.
Кожен розпорядник інформації несе персональну відповідальність згідно з чинним законодавством України за повноту, достовірність, точність наданої інформації та за дотримання строків розгляду запитів.
4.4. Розпорядники інформації зобов’язані забезпечити за зверненням запитувачів можливість їх ознайомлення з запитуваною інформацією у спеціально визначених місцях для роботи з документами та їх копіями, надавати право робити виписки з документів, фотографувати, сканувати їх, записувати на будь – які носії інформації тощо.
Якщо запитувач інформації при наданні запиту визначив письмову форму отримання відповіді – розпорядник інформації не може пропонувати йому ознайомитися з інформацією за місцезнаходженням розпорядника, а не шляхом надання письмової відповіді.
4.5. Надання завірених копій документів не є обов’язковим, проте, якщо у запиті обґрунтовано необхідність отримання саме таких документів (наприклад, для надання до суду) – рекомендується надавати завірені копії документів.
4.9. Якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення у передбачені п. 4.1. Положення строки у разі настання обставин непереборної сили - допускається відстрочка у задоволенні запиту на інформацію. При цьому запитувачу розпорядником інформації у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження доводиться до відома рішення про відстрочку.
У рішенні про відстрочку у задоволенні запиту має бути зазначено:
1) бланк, найменування, адреса та телефон розпорядника інформації;
2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;
3) причини, у зв’язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Положенням строк;
4) строк, у який буде задоволено запит;
5) підпис керівника розпорядника інформації.
5. Інформація з обмеженим доступом.
Застосування «трискладового тесту»
5.1. Інформація за порядком доступу поділяється на відкриту та з обмеженим доступом. Відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена Законом та цим Положенням до інформації з обмеженим доступом.
5.2. Інформацією з обмеженим доступом є:
5.2.1. конфіденційна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Не є конфіденційною інформація з декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, окрім відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт).
Конфіденційна інформація може поширюватись у таких випадках:
- особа самостійно встановила випадки (порядок, умови), коли ця інформація може поширюватися (наприклад, у договорі про використання прав на комерційну таємницю);
- особа у відповідь на прохання/пропозицію дає згоду на використання своїх конфіденційних даних. При цьому використання таких даних третьою особою здійснюється відповідно до умов наданої особою згоди;
- закон дозволяє певним суб’єктам отримувати та використовувати конфіденційну інформацію без згоди особи. У таких випадках суб’єкт діє на виконання установлених повноважень та для досягнення визначеної мети і поширення конфіденційної інформації обмежується положеннями Закону;
- розголошення конфіденційної інформації відповідає суспільному інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає шкоду, яку може бути завдано особі поширенням її конфіденційної інформації. Таке поширення здійснюється тільки після застосування «трискладового тесту».
Обмеження розпорядником доступу до конфіденційної інформації може бути здійснено тільки після застосування «трискладового тесту» у відповідності до п. 5.3. цього Положення.
5.2.2. таємна інформація - це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до законодавства, у тому числі розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі.
Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.
Таємною інформація може визначатись виключно Законом.
Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Положенням, Законом України «Про доступ до публічної інформації» та спеціальними Законами, які встановлюють окремі види такої інформації.
Обмеження розпорядником доступу до такої інформації може бути здійснено тільки після застосування «трискладового тесту» у відповідності до п.5.3 цього Положення.
5.2.3. службовою інформацією може бути інформація, що:
1) міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
До внутрівідомчої службової кореспонденції належить будь-який документ, незалежно від його назви та реквізитів, що має службовий характер, який підготовлено працівниками органів місцевого самоврядування та адресатом якого є інша посадова особа цього органу.
Листування з іншим суб’єктом владних повноважень чи будь-якими іншими фізичними або юридичними особами не належить до внутрівідомчої службової кореспонденції.
Важливою ознакою документів, у яких може міститися службова інформація, є те, що вони передують публічному обговоренню або прийняттю рішення з певного питання. Документам, що містять службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування».
Після публічного обговорення чи прийняття рішення відомості, що містяться в документах, які створювались або знаходяться у володінні розпорядника і стосуються підготовки, обговорення, розгляду та прийняття цього рішення, втрачають статус службової інформації.
Після прийняття рішення і надання відповіді на звернення громадян документи, що були створені/отримані для підготовки цього рішення перестають бути службовою інформацією (хоча певна інформація (частина документа) може бути обмежена в доступі як конфіденційна інформація);
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Відповідність одному із зазначених пунктів не створює обов’язку автоматичного віднесення інформації до службової. Вказана інформація може бути віднесена до службової лише у разі застосування «трискладового тесту» у відповідності до п. 5.3. цього Положення засвідчило наявність підстав для обмеження доступу до неї.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами місцевого самоврядування, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Вказаний перелік повинен складатися з абстрактних категорій інформації, яка може бути віднесена до службової, безвідносно до конкретної інформації (конкретного документа) та слугувати для розпорядників та запитувачів тільки орієнтиром щодо інформації, доступ до якої може бути обмежено, у разі застосування «трискладового тесту» в кожному конкретному випадку надасть підстави для її обмеження.
Під час складання та затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, «трискладовий тест» не застосовується, оскільки йдеться про абстрактні категорії відомостей.
5.3. Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування відповідно не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона належить до інформації з обмеженим доступом та за умови застосування сукупності вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Проведення аналізу відповідності зазначеним вимогам являє собою «трискладовий тест», який здійснюється таким чином:
1) встановлення відповідності обмеження доступу до запитуваної інформації інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, метою якого є запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров’я населення, захист репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) визначення у чому конкретно полягає шкода від розголошення інформації вищевказаним інтересам; яким є причинно-наслідковий зв’язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації;
3) порівняння цієї потенційної шкоди з правом громадськості знати інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Якщо ця шкода не переважає суспільний інтерес в доступі до інформації, то інформація може бути розголошена і доступ до неї не може бути обмежений.
При визначенні належності інформації до суспільно необхідної варто враховувати:
1) особу запитувача. Якщо інформацію запитує журналіст або особа, яка, користуючись сучасними засобами комунікації, створює площадку для суспільного обговорення важливих питань, систематично інформує громадськість про суспільні події, представник громадської організації, це є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації;
2) кількість осіб (фізичних чи юридичних), яких стосується запитувана інформація. Чим більша кількість осіб, на чиї права, обов’язки та інтереси впливає запитувана інформація, тим більший суспільний інтерес до неї;
3) наявність суспільної дискусії на момент отримання розпорядником інформації запиту (стосується актуальної дискусії, яка ведеться, наприклад, у засобах масової інформації, парламенті чи органах місцевого самоврядування);
4) час, який минув з моменту створення інформації/документа. Так, чим більше часу проходить з моменту створення інформації/документа, тим меншою, здебільшого, є потенційна шкода в розголошенні і, відповідно, тим більше перевага надається розкриттю інформації;
5) чим менша ймовірність завдання шкоди, тим більша перевага надається розкриттю інформації;
6) якщо інформація стосується публічного діяча або особи, яка претендує на зайняття публічної посади, то це додатковий аргумент на користь розкриття інформації. Така інформація може бути обмежена в доступі лише через серйозні обставини та високу ймовірність завдання істотної шкоди. Публічними діячами у цьому контексті можуть вважатись особи, які обіймають посади публічної служби у органах місцевого самоврядування або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Чим вищою є посада публічної служби, яку займає особа або на яку претендує, тим меншою є можливість обмеження доступу до інформації про неї;
7) лише дуже серйозні доводи на користь суспільного інтересу в розголошенні інформації можуть переважити можливу шкоду інтересам захисту права на невтручання в особисте життя та захисту персональних даних, коли йдеться про дані про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також дані, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.
5.4. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений, шляхом надання документу, з якого шляхом ретушування вилучено відомості, доступ до яких обмежено відповідно до закону та цього Положення.
5.5. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
5.6. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
5.7. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених п. 5.3. Положення, зазначене не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
6. Відмова у задоволенні запиту на інформацію
6.1. У задоволенні запиту на інформацію може бути відмовлено в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством та відповідним Положенням про нього, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов’язаний нею володіти, то згідно із принципом законності він повинен усунути порушення Закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитаної інформації, продовживши, у разі необхідності, строк розгляду запиту на інформацію;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до п. 5.3. цього Положення.
У разі відмови у задоволенні запиту на інформацію з цього приводу розпорядник інформації зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, які становлять зміст «трискладового тесту».
З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:
- якому з інтересів, а саме: національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, метою якого є запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров’я населення, захист репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу;
- у чому конкретно полягає шкода вказаному інтересу; яким є причинно-наслідковий зв’язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації; чому ця шкода є істотною;
- чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені п. 4.2. Положення фактичні витрати, пов’язані з копіюванням, сканування або друком.
Відмова у задоволенні запиту на цій підставі можлива лише за наявності двох обставин: встановлення розпорядником інформації або виконавчим комітетом Златопільської міської ради Харківської області – щодо розпорядників без статусу юридичної особи, розміру плати за копіювання або друк, повідомлення розпорядником запитувача інформації про розмір та способи сплати фактичних витрат на копіювання, сканування або друк запитаної інформації та не сплата запитувачем цих витрат протягом шести місяців з моменту надсилання рахунку на оплату.
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених п. 3.3. Положення.
6.2. Відповідь про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
6.3. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) бланк, найменування, адреса та телефон розпорядника інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис керівника розпорядника інформації.
6.4. Якщо на день надходження запиту інформація не відображена і не задокументована будь – якими засобами на будь – яких носіях і її відображення та документування не передбачено чинними нормативними актами – така інформація не вважається публічною відповідно до наведеного у п. 1.5. Положення визначення і особі надається відповідь у рамках Закону України «Про звернення громадян».
7. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації
7.1. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
7.2. Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
7.3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
8. Контроль за забезпеченням доступу до публічної інформації.
Відповідальність розпорядників інформації
8.1. Контролю підлягає дотримання процедури розгляду запитів на публічну інформацію, встановленої Законом та цим Положенням.
8.2. Загальний відділ щомісяця готує інформацію про стан розгляду запитів на публічну інформацію та класифікатор змісту запитів за формою згідно з додатком 3 до Положення та оприлюднює на офіційному веб-сайті Златопільської міської ради Харківської області.
8.3. Загальний контроль за дотриманням чинного законодавства в частині забезпечення доступу до публічної інформації покладається на керуючого справами.
8.4. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
4) неоприлюднення інформації відповідно до ст. 15 Закону;
5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
8) нездійснення реєстрації документів;
9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
8.2. Особи, на думку яких, їх права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному Законом.
Заступник міського голови
з питань діяльності виконавчих органів Ніна ХАРЧЕНКО
