Інформація для представників національних меншин (спільнот) щодо обсягу їх прав, гарантованих законодавством України
Закон України "Про національні меншини (спільноти) України" від 13 грудня 2022 року
№ 2827-IX визначає національні меншини (спільноти) як невід'ємну частину українського суспільства та гарантує їм ряд прав і свобод, спрямованих на збереження їхньої самобутності та інтеграцію в українське суспільство на засадах рівності.
Законом зазначено, що національні меншини (спільноти) є невід’ємними, інтегрованими та органічними частинами українського суспільства, також законом визначені права, свободи та обв’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот):
Громадянам України незалежно від етнічного походження, належності до національних меншин (спільнот) гарантуються рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією України.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на:
1) самоідентифікацію - кожна людина має право вільно визначати свою належність до національної меншини (спільноти) без будь-якого примусу;
2) свободу громадських об’єднань та мирних зібрань – особи, які належать до національних меншин (спільнот), мають право брати участь в утворенні та діяльності громадських об’єднань національних меншин (спільнот), у мирних зібраннях для здійснення та захисту своїх прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, мовних, екологічних та інших інтересів, її інтеграції в українське суспільство;
3) свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії;
4) участь у політичному, економічному та соціальному житті – закон гарантує право брати участь у виборах та референдумах, вільно обирати та бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, рівний доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, а також право на рівноправну участь в економічному та соціальному житті країни, у тому числі у питаннях, пов’язаних із збереженням та популяризацією культури, традицій та ідентичності національної меншини (спільноти), до якої вони належать;
5) використання мови національної меншини (спільноти) - особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має право на вільне і безперешкодне використання мови своєї національної меншини (спільноти) приватно та публічно, в усній і письмовій формах у межах, що не суперечать закону;
6) освіту, зокрема мовами національних меншин (спільнот);
7) збереження культурної самобутності національної меншини (спільноти) – закон гарантує право зберігати і розвивати свою культурну, мовну, релігійну самобутність, традиції та звичаї, користуватися досягненнями (надбаннями) своєї культури, зберігати та примножувати свою культурну спадщину, відзначати (святкувати) події, пов’язані з їхньою історією та культурою.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), зобов’язана дотримуватися Конституції та законів України, боронити державний суверенітет і територіальну цілісність України, поважати мову, культуру, традиції, звичаї, релігійну самобутність української нації, всіх національних меншин (спільнот) та корінних народів України, а також сприяти інтеграції національної меншини (спільноти) в українське суспільство.
