Алея Надії: Місце Віри та Незламності
Сьогодні — день, сповнений болю, але й безмежної віри. Урочисто відкрито Алею Надії, присвячену нашим незламним захисникам, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Це місце, де пам'ять і надія сплітаються воєдино.
На відкритті заступниця міського голови Ніна Харченко висловила глибоке переконання, яке поділяє кожен із нас: "Настане час, коли наші хлопці повернуться, і ми всі разом урочисто знімемо їхні портрети з цієї Алеї!"
Особливим був виступ Юлії, мами Максима Вакуленка, який нещодавно повернувся з полону.
"Не полишайте надії! Саме вона дає ту силу, що так потрібна, аби дочекатися!" Мама Максима вручила родинам, які чекають воїнів, мотанку, виготовлену власноруч, щоб вона оберігала родини і посилював їхню надію щодня.
У знак віри в повернення всі присутні рідні пов'язали стрічки на Алеї — як особисту обіцянку чекати й дочекатися.
Цей захід став місцем єднання, де кожен, хто бажав, міг звернутися до присутніх зі словами віри та підтримки. Усі промови пролунали як спільна обітниця не здаватися.
Настоятель Свято-Казанського Собору завершив зустріч, провівши молебень за здоров'я наших воїнів.
Наші захисники — наша гордість. Ми чекаємо на вас вдома. Віримо і молимося за кожного!
